Того ранку все було як завжди. Моя сім'я посміхалася, а я обіцяв повернутися до вечері. Тоді світ був міцним. Кожна річ мала своє ім'я, а кожен звук мав сенс.
Потім прийшла Тиша.
Найгірше було з їх іменами. Я хотів вигукнути їх, покликати їх, але слів не було.
Тиша вкрала їх прямо з моїх думок.
Тепер вони для мене — ніхто. Просто порожнеча в пам'яті, бо я забув, ким вони була.
Лише тінь, що малює мапи на попелі світу, якого більше немає.
Але кажуть, що наш світ був створений зі Слів.
Старі легенди твердять: якщо знайти достатньо літер і навчитися вимовляти їх знову, зібрати артефакти, то можна повернути все.
Кожне вивчене слово — це іскра світла.
Кожна вірно названа річ — це удар по темряві.
Кожен звук.
Кожну літеру.
Я зберу цей світ заново, по одному слову за раз.
Доки не згадаю все.